вівторок, 15 квітня 2014 р.
Роздуми над кн. Даниїла
Читав сьогодні книгу Даниїла і цікаві думки зявились в мене. Наприклад після того як Бог відкрив сон Даниїлу, він пішов і відразу сказав царю Навуходоносору, що: Даниил отвечал царю и сказал: тайны, о которой царь спрашивает, не могут открыть царю ни мудрецы, ни обаятели, ни тайноведцы, ни гадатели.Но есть на небесах Бог, открывающий тайны; и Он открыл царю Навуходоносору, что будет в последние дни. Сон твой и видения главы твоей на ложе твоем были такие:
Хоча він міг просто пояснити сон, і всі би говорили що такий класний Даниїл, але він чітво показує увагу на Бозі, говорить про Нього і Його чудні діла. Думаю це приклад для нас як говорити людям про Бога, Його діла в нашому житті і продвігати Його а не себе.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
це також може стосуватися таких складних моментів в житті, як похвала, яку ми всі любимо. Хто б відмовився? Я довго думала над тим як реагувати на захоплені похвали від друзів, коли "ти" щось добре зробив. Спочатку мене це дуже збивало з пантелику, бо в серці хотіла віддати славу Богу, а потім зрозуміла...та хай хвалять, а моя справа перевести стрілки на Бога, як зробив Даниїл. крім того, якщо справу в тобі зробив дійсно Бог, то славу Його собі не посмієм вкрасти, ну а якщо я сама "продвігалася"...то я і славу собі з задоволенням прийму. Добре, Андрій, що ти це підняв... Даниїл - приклад для нас)
ВідповістиВидалити